РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ФЕДЕРАЦІЯ ВОЛЕЙБОЛУ

Суперліга (чоловіки). Синхронне 2:2 або Як «кажани» і «новатори» перевагою не скористалися

25.04.2018
Відверто кажучи, після того як «Барком-Кажани» і «Новатор» у своїх протистояннях повели з рахунками 2:0, важко було очікувати, що для визначення чемпіона та бронзового призера країни знадобляться п’яті поєдинки. Проте у тому й полягає особлива «родзинка» волейболу, що бути впевненим в остаточній перемозі, поки не буде здобуто вирішальне очко у вирішальному же розіграші, однозначно неприпустимо! Зараз ми всі у цьому можемо переконатися вочевидь: «Локомотив» та «Серце Поділля» зуміли викрутитися із надскладних ситуацій та вирівняли становище! Тепер усе вирішиться 29 квітня, відповідно, у Харкові та Хмельницькому…

barkom-loko-20180425.jpg (778.2 Kb)

ФІНАЛ
Матч №4
«БАРКОМ-КАЖАНИ» - «ЛОКОМОТИВ» - 1:3(25:23, 21:25, 23:25, 19:25)

«Барком-Кажани»: Жуков, Паласюк, Діденко (к), Кісілюк, Семенюк, Тевкун; Брова (л), Бокшан, Бібер. Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
«Локомотив»: Ковальов, Дрозд, Томин (к), Шевченко, Остапенко, Синиця; Фомін (л), Євстратов, Капаєв, Грюк. Тренер – Ігор ЗЯБЛІЦЕВ.
Судді: Паршин, Медвідь.
Тривалість матчу: 104 хв. (25+27+27+25).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Тевкун – Ковальов.
25 квітня. Львів. ПС «Галичина». 700 глядачів.
Перші матчі – 3:1, 3:0 і 2:3. Рахунок у серії: 2-2.

ЗА 3-є МІСЦЕ
Матч №4
«СЕРЦЕ ПОДІЛЛЯ» - «НОВАТОР» - 3:0(25:22, 25:21, 25:19)

«Серце Поділля»: Осадца, Наложний, Босенко, Сидоренко (к), Слинчук, Вітковський; Патратій (л), Дорош (л), Білан, Мазенко. Тренер – Валерій КОПИЛОВ.
«Новатор»: Середа, Перепадя, Вієцький, Ніколайчук, Тупчій, Панкратенков; Кисіль (л), Філіпенко (л), Онищук, Куранов, Оліщук, Татаренко (к). Тренер – Роман КОВАЛЬЧУК.
Судді: Босенко, Паєвський.
Тривалість матчу: 84 хв. (28+28+28).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Сидоренко – Тупчій.
25 квітня. Вінниця. СК ВДПУ. 383 глядачі.
Перші матчі – 1:3, 0:3 і 3:2. Рахунок у серії: 2-2.

Психологічний фактор… Якщо хто й досі вважає його у спорті якимось там «…надцятим», то пропонуємо рішуче відмовитися від цієї хибної думки. Бо насправді моральна складова загального успіху, зазвичай залишаючись затьмареною іншими, куди більш очевиднішими для зовнішнього сприйняття факторами, завжди відігравала якщо не вирішальну, то принаймні одну із найбільш значущих ролей. І те, що в нашому випадку колективи, котрі поступалися у своїх серіях по 0:2, зуміли спростувати всі найнеприємніші прогнози та вирівняти становище - то, насамперед, психологічна перемога. Не тільки над суперниками, але й над самими собою. Причому друга є значно складнішою і непідвладною колективам, що дозволяють собі сумніватися у власних спроможностях. «Локомотив» та «Серце Поділля» довели, що вони такими точно не являються…

Нема сенсу вдаватися у технічні подробиці звітних матчів, оскільки їхні результати напряму стали наслідками матчів попередніх. Саме у них харків’яни та вінничани, від початку маючи безліч аргументів на користь їхніх суперників, спромоглися гідно витримати весь той тиск і вийти переможцями на тай-брейках, продемонструвавши завидну силу волі. Саме там, образно кажучи, було закладено коріння того, що пишно розквітло нині – у четвертих поєдинках обох серій. А саме – вже досить відчутна власна ігрова перевага та відповідні переможні результати. Ну й, разом із тим, і максимальне відновлення інтриги.

Чи могло статися інакше? Безумовно! Особливо у Львові. Дві перемоги на виїзді, причому, завдяки трохи якіснішій колективній самовідданості й тактичній дисципліні, фактично вклали в руки «кажанам» золотий ключик від воріт такого собі палацу чемпіонів, куди вони цілком реально могли потрапити вперше у власній історії. До того ж, доля подарувала можливість провернути той самий ключик двічі. Та якщо у першому випадку підопічні Угіса Крастіньша забуксували на відстані лише одного вдалого провороту, то в другому цей самий ключик міцно застряг ще задовго до півдороги. «Кажанам» очевидно не вистачило досвіду перебування у подібних ситуаціях (тріумф у Кубку чи Суперкубку України – то зовсім інша казочка!), тож, повертаючись до волейбольної термінології, вони стали жертвами того, в чому буквально кілька днів тому самі відчутно переважали опонентів. Насамперед, в куражі азарту – морально, та в якості блоків – технічно. Бо якщо у Харкові Юрій Семенюк та його партнери фактично «зачохлили» бомбардирів «залізничників», то у Львові в цьому компоненті значно вправнішими виявилися вже Максим Дрозд і компанія. А звідси для львів’ян потягнулися негаразди і в усьому іншому…

У «Новатора» ситуація дещо інша, проте й тут поразка на тай-брейку у третьому матчі відіграла важливу роль у підсумку матчу четвертого. Щоправда, нині хмельничани можуть поскаржитися на досить швидку травму, отриману Максимом Ніколайчуком ще за рахунку 2:2 у стартовому сеті, однак навряд чи тільки вона стала причиною «сухої» поразки.

Але – годі краснослів’я та припущень! Ті ж виконавці «Барком-Кажанів» і «Новатора», втративши перевагу локальну, насправді не втратили нічого, бо все залишається в їхніх руках та, пробачте, мізках. І якщо 29 квітня у вирішальних поєдинках вони вийдуть на паркет із тією ж вірою у власні сили, що й у перших зустрічах серії, то відповідний настрій волейболістів «Локомотива» і «Серця Поділля» нарветься на найскладніше випробування у всьому сезоні. А чия в підсумку візьме гору – давайте дізнаємося разом!


Джерело: ФВУ