В Івано-Франківську завершився ІІ Міжнародний турнір, присвячений Дню міста. Після того, як напередодні жіноча збірна Білорусі легко переграла Швецію – 3:0, а чоловіча з ідентичним рахунком «розібралася» з Австрією, саме їм заключного дня випало суперничати за головні призи змагань з обома національними командами України. Тобто, вийшло таке собі подвійне фінальне україно-білоруське протистояння. Та якщо в одному випадку пані Фортуна зрештою повернулася до представників нашої країни обличчям, то в іншому, на жаль, вибрала своїми фаворитами суперників...
ЖІНКИ
УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ – 3:2(23:25, 19:25, 25:21, 25:16, 17:15)
Україна: Денисова, Перетятько (к), Карпець, Крайдуба, Степанюк, Трушкіна; Нємцева (л), Кириченко, Герасимова, Кальченко. Тренер – Гарій ЄГІАЗАРОВ.
Гравці обох команд подарували глядачам по-справжньому захопливий волейбольний трилер із цілком непередбачуваним сюжетом. Початок стартового сету українки провели краще, і коли вони повели – 12:9, здавалося, надалі їхня перевага лише зростатиме. Проте іншої думки дотримувалися суперниці. Поліпшивши якість блоку, вони одразу ж змусили наших дівчат наробити помилок і швидко опинитися в ролі наздоганяючих. А вдалій погоні аж ніяк не сприяли частенькі «подарунки» з подач, коли м’яч або влучав у сітку, або летів за межі майданичку. Зрештою, вихід Ганни Кириченко допоміг підопічним Гарія Єгіазарова скоротити відставання до мінімуму, проте в кульмінаційний момент білоруски свого шансу не втратили.
Підбадьорені цим, другу партії гості провели впевненіше (особливо кінцівку), а розважливі дії Анжеліки Борисевич, Надії Столяр, Анастасії Шаш та Анни Гришкевич призвели до чергового локального успіху – 2:0.
Проте головна боротьба була попереду. Оскільки у Кириченко гра на блоках розладилася, а цей компонент терміново потребував підсилення, то Гарій Єгіазаров випустив на паркет Юлію Герасимову. І вгадав стовідсотково! Легіонерка турецького клубу «ТЕД Анкара» не лише додала монолітності в діях під сіткою, але й власним емоційним драйвом відчутно «зарядила» партнерок. І це в значній мірі дозволило їм упевнено перехопити ініціативу. Паралельно на всю розчохлила свою «гармату» Анастасія Крайдуба, а ще розважливі передачі Олександри Перетятько чітко знаходили розуміння в особах злітаючих над сіткою Ганни Степанюк та Карини Денисової. Ну й, звідусіль, що називається, на досвіді, старалася бути корисною Ірина Трушкіна. В неї це виходило дуже добре.
Отак, спільними зусиллями, українські волейболістки помітно вибили суперниць із психологічної рівноваги (насамперед, обох їхніх ліберо), трохи пізніше – з прийому, а далі віднайшли дієві засоби і проти чужих блоків. Тож незабаром рахунок зрівнявся – 2:2.
Зазвичай, тай-брейк – суцільна боротьба нервів. І нинішній не став винятком. Тому вдвічі приємніше, що останнє слово в ньому залишилося за нашими дівчатами. Молодці, і поздоровляємо!!!
ЧОЛОВІКИ
УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ – 0:3(24:26, 23:25, 20:25)
Україна: Семенюк, Ковальчук, Дрозд, Плотницький (к), Кісілюк, Тупчій; Фомін (л), Діденко, Ковальов, Рогожин. Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
А ось у наших чоловіків вирішальний поєдинок, хоч як жаль, не склався. Занадто багато помилок дозволили собі підопічні Угіса Крастіньша, причому, абсолютно в усіх аспектах гри. Найбільше ж розчарували числені «подарунки» суперникам з власних неточних подач, кількість яких просто зашкалювала. Суперники ж ними користувалися досить продуктивно.
З позитивних моментів протягом усієї гри можна відзначити хіба що локальні бомбардирські «сплески» Василя Тупчія та Олега Плотницького. Натомість, ліпшої якості дій можна було б очікувати, принаймні, від центральних блокуючих. Особливо в кульмінаційні моменти першої та другої партій, які цілком реально було й виграти. Та не судилося...
Втім, хоч як там було, а виступи на цьому турнірі неодмінно мають добре допомогти обом нашим збірним якомога краще підготуватися до старту змагань «Золотої ліги», до якого залишилося вже усього нічого. Кропітка робота над помилками в таких випадках може дати дуже багато користі на майбутнє... |
